Застряглі в часі

Застряглі в часіУ те, що позаземний розум існує, вірять не тільки уфологи. Наприклад, його сусідство з нами допускає римська католицька церква. Принаймні, таку думку ще в минулому році навіщось доніс до пастви начальник ватиканської обсерваторії — Спеколи, розташованої в літній резиденції Папи Римського. Свою «передовицю», опубліковану в газеті L’Osservatore Romano, яку видає Ватикан, він сміливо назвав «Інопланетяни — брати мої». А суть її така: Бог — єдиний для всього Всесвіту. І він міг створити не тільки людей, але й «зелених чоловічків». Тому припустимо і зовсім не грішно поєднувати віру в Бога і в розумну життя на інших планетах. Що багато зараз і роблять.

Цілком серйозні вчені вже який рік прослуховують Космос в надії зловити сигнали від братів по розуму. Самі посилають повідомлення в простір. І, природно, шукають в ньому хоч що-небудь інопланетне. Скажімо, зонди з інших світів. Таке завдання, нехай навіть побічна, була поставлена ??перед експедицією НАСА до так званих точках Лагранжа — областям в Сонячній системі, в яких гравітаційний вплив Землі, Місяця і Сонця врівноважені. І тіла, що потрапляють в ці «точки», як би застряють там в часі — на сотні мільйонів років. Тобто, могли б застрягти і позаземні зонди, якби були кимось послані. А наші автоматичні апарати могли б їх виявити (див. «НАСА шукає прибульців і небезпечні астероїди»).

Вчені всерйоз мають намір шукати зонди прибульців

Хорошим місцем для інопланетних артефактів вважається і Місяць — тут майже ідеальні умови для зберігання. Але поки є лише підозри на те, що там дійсно щось залишилося від братів по розуму. І фотографії сумнівного походження, справжність яких ще ніхто офіційно не визнав.

Хочеться вірити, та парадокс Фермі заважає

Інші вчені зайняті підрахунками — намагаються визначити, скільки ж усього у нас братів по розуму. І сильно розходяться в оцінках — від мільйонів, до жодного.

Нещодавно «перепис інопланетян» провів Дункан Форган (Duncan Forgan) з шотландського університету Единбурга (University of Edinburgh in Scotland). І перелічив їх з неймовірною точністю. Його математична модель дала для гіршого випадку 361 іншу цивілізацію, для кращого — 37964 (див. Ми — 37965-я розумна цивілізація в нашій галактиці). І це тільки в Чумацькому Шляху.

Приємно вірити в таке представницьке сусідство. Але заважає так званий парадокс Фермі.

Енріко Фермі — американський фізик італійського походження. Лауреат Нобелівської премії. За легендою, він висловив свій парадокс ще в 1950 році, вислухавши якось за обідом своїх колег-фізиків, які намагалися довести йому, що позаземні цивілізації обов’язково існують. І свою чергу запитав: «Ну, і де ж вони?». Це питання потім і був названий парадоксом Фермі. Через чверть століття його доповнив англієць Майкл Харт. Висловився в тому сенсі, що якщо б у Всесвіті мешкали тисячі інопланетних цивілізацій, то вони б дісталися до нас ще мільйони років тому. Ну, хоч хтось. А нікого немає. І це — переконливий аргумент на користь того, що їх — високорозвинених цивілізацій — немає зовсім.

До речі голова робота. У кратері. На Місяці

Якщо вірити уфологам, то, як мінімум, один інопланетний артефакт вже знайдений. Чи не зонд. А дещо не менш вражаюче. Голова робота.

Про «голові», яку нібито знайшли астронавти з експедиції «Аполлона-17» в 1972 році — останньої місячної — розповідає Річард Хогланд (Richard C. Hoagland), який представляється колишнім співробітником НАСА. У своїй книзі «Темна місія: секретна історія НАСА» (Dark Mission — Book One: The Secret History of the National Aeronautics and Space Administration), написаній у співавторстві з журналістом Майклом Бара (Michael Bara), він навіть публікує фото «голови». Але оповідаючи про неї, призводить діалог астронавтів, який до «голові» зовсім не відноситься. Хоча теж представляє інтерес.

Зі стенограми переговорів випливає, що в невеликому кратері під назвою Shorty crater, астронавти наткнулися на якийсь дивний об’єкт. А саме, на грунт оранжевого кольору.

Помаранчевий грунт нібито зібрали. І потім з’ясували, що це щось на зразок іржі. Тобто, тут на Місяці, лежало щось металеве, але проржавіла.

На знімку, зробленому астронавтами в кратері, смутно видно і якийсь об’єкт, який сильно відрізняється від оточуючих.

Експедиція «Аполлона-17»: дивний об’єкт в кратері

А ось і «голова», яку нібито знайшли на Місяці — так звана Data’s Head

Виразно, у Data’s Head і голови робота є віддалену схожість. Тут Хогланд прав.

Хогланд дійсно був пов’язаний з космосом. Але працював не в НАСА, а при ньому. Консультантом за контрактом. А з експедиціями «Аполлонов» був пов’язаний лише як науковий радник на телеканалі CBS, допомагав журналістам.

Теоретично він, звичайно, міг потайки заволодіти знімком «голови». Міг і набрати деякі «секретні відомості». Але конкретно «голову» чомусь уявив не переконливо. Її фото зроблено без прив’язки до місячного пейзажу, без астронавтів, які нібито наштовхнулися на артефакт. Де знайшли, хто підібрав, що при цьому було сказано — не ясно. Про іржу — докладні переговори, а про настільки приголомшливу річ, як «голова» — ні слова. Тому у консультанта є лише домисли.

І в домислах Хогланд називає знахідку найдивнішою і моторошної. Запевняють, що виявлена ??на Місяці «голова» схожа на ту, яку мав робот C3-PO з «Зоряних воєн». І ця «голова», відповідно, теж від робота. Інопланетного робота.

Полная информация про Human Design Огромное количество информации про самобытность человека

За версією Хогланда, артефакт був доставлений на Землю з метою вивчення його «мізків».

У уфологів, яким нині і є консультант, знахідка отримала назву Data’s Head. Вони вважають її найбільшим секретом експедиції «Аполлона-17». І дуже пишаються, що пролили на цю «голову» хоч якесь світло.

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.Необходимы поля отмечены *

*